Среда, 07.12.2022, 00:38
Приветствую Вас Гость | RSS

ДубCrossing: сделаем Мир зеленее

Главная » 2013 » Ноябрь » 23 » Дубкросинг — для зеленого майбутнього
12:38
Дубкросинг — для зеленого майбутнього


Кілька років тому в Добропіллі виникла ідея створити дубовий гай, зібравши жолуді з усієї країни. Автор задуму — приватний підприємець і громадський діяч Володимир Орос — неодноразово порушував питання екології і здоров’я у своєму місті. Його ініціатива поширилась всією країною і тепер має своє продовження    — дубкросинг. Люди з різних куточків України і світу обмінюються жолудями, щоб зберегти дерева і розповсюдити ідею популяризації великих парків і садів. Зараз інформацію про проект і кожен жолудь можна знайти в соціальній мережі Facebook. «День» поговорив із координатором проекту про суть ініціативи і про те, коли можна буде побачити результат роботи.

— Ідея виникла, коли перший жолудь дав паросток, а потім зміцнився в ґрунті. Проте знання в агрономії трохи відставали за бажанням висадити дубовий гай,  — почав Володимир. — Дуб — дерево, яке дуже довго вживається в те місце, де має провести кілька століть свого життя. Тому результат проекту можна буде побачити років через сім—десять. У нас були спроби висадки саджанців, які провели на підвіконні майже рік, і частина з них прижилася. Наприклад, у селі Ганнівка, де було висаджено перший дуб під час проекту «Євроавтобус». Пізніше була висадка на териконі в місті Добропілля, після цього, власне, й виникла ідея озеленення шахтних відвалів. Оскільки в цьому віці дерева можуть швидко загинути, то поки що їхнє місце в розсаднику.

Представляючи свій проект у Чернігові на «Території розвитку», я висловив ідею, щоб люди надсилали в Добропілля не жолуді, а вже дерева, готові до висадки. Вже є деякі домовленості з розсадником у Краматорську, де кожен охочий може придбати деревце для проекту.

Наразі моя колекція складається з понад 50 дубів із більш ніж 20 різних міст. Одеса, Боярка і Пирятин представлені різними екземплярами. Дуже хотілося б, щоб саме Добропілля стало першим містом, де з’явиться дубовий гай. Але поки що позиція місцевої влади не така активна, як хотілося б. Улітку я представив свій проект на конкурс «Місто власними руками», де описав механізми озеленення міста, але його не було підтримано. Вирубка старих дерев у Добропіллі відбувається дуже масово, оскільки більшість із них було посаджено понад 50 років тому, і вже є небезпекою для жителів. А ось висадження нових здійснюється менш інтенсивно. 19 жовтня завдяки ініціативі компанії ДТЕК «Зелене місто» було висаджено 400 дерев, і це одна з перших таких акцій за останні десять років. Кілька років тому громадська організація «Голос громади» висадила близько 300 беріз, але більшість із них не прижилася, а здебільшого це — одиничні випадки посадки дерев жителями міста біля своїх будинків.

У планах — зробити дубовий гай у селі Добропілля, де є дуже цікаве місце з вікових дубів, зване місцевими жителями «Панський Сад». Думаю, що все-таки мої починання реалізуються на моїй малій Батьківщині. Нині подібні ініціативи підхоплені партнерськими організаціями в Сумській, Херсонській і Полтавській областях, де теж вирощують дуби із жолудів і створюють гаї.

— Жолуді з яких куточків України є у твоїй колекції? Чи важко було їх знаходити?

— На початковому етапі до колекції потрапляли жолуді з тих місць, де я бував, але зараз уже переважають саме ті, які мені передають друзі, що долучилися до проекту. Наприклад, Марія Гончар з Одеси передала жолуді з дубів, які ростуть на території Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ої берегової батареї, аби не допустити знищення цих дерев. Отже, ще одним із напрямів дубкросинга буде саме захист різних насаджень. Я знаю, що подібні проблеми були і в Донецьку, де через спорудження сміттєспалювального заводу хотіли знищити дубовий гай, а також у Херсоні — де за справу взялися депутати міської ради, щоб припинити вирубку унікальних насаджень.

Зараз у колекції дуби і жолуді з Чернігова, Святогорська, Києва, Луганська, Донецька, Пирятина, Одеси, Боярки, Приморська, Ірпеня, Чугуєва, Кіровограда, Олександрії, Брюховичів, Старобешевого, Холодного Яру, а також інших країн: Польщі, Німеччини, Росії, Литви, Болгарії, а от жолуді зі Швеції, на жаль, не дали сходів. Кожен із них по-своєму унікальний і несе розповідь про місце, де виріс, або ж людей, які передали жолуді. Зараз планую створити спеціальний сайт із картою. Невдовзі ідея представлятиметься на платформі «Спільнокошт» для збору коштів на розробку цього сайта.

Труднощі під час збирання жолудів перетворюються на пригоди: незабаром мені повинна передати жолуді Альона Ігнатьєва, правозахисниця з Донецька, яка в Стамбулі, ризикуючи своєю безпекою, діставала їх на території, що охоронялася. Друзі, які знають про моє захоплення, допомагають шукати жолуді в різних місцях, так, скажімо, ще один громадський діяч із Донецької області — Станіслав Чорногор — діставав із льоду чернігівські жолуді, а в Київському ботанічному саду ми з ним назбирали пакет різних видів.

Соціальні мережі сьогодні є головним джерелом інформації про результати дубкросинга і координації дій. Саме у групі DubCrossing ми розміщуємо фото дубів-батьків і зібраних жолудів, того, як зростають молоді дубки, і просто цікаві факти.

— Чи не шукав ти підтримки у держави, політичних партій або меценатів?

— Як каже ще один громадський діяч із Донецька Яків Рогалін, шукати підтримки у держави — це утопія. Якщо ідея варта уваги, то люди самі її підтримають, і локальний файндрайзинг — це саме те, чого необхідно прагнути. «З миру по нитці — голому сорочка»  — ось цей принцип я використовую. Цього літа проект створення дендрологічного парку було представлено на розгляд до міської ради Добропілля і компанії ДТЕК, оскільки ідея полягає в тому, щоб об’єднати парк селища Ждановського і терикону. Швидше за все, він видався надто казковим, і поки що підтримки я не бачу. Але я й не розраховував на швидкий результат, тим більше, що сам процес виявився більш цікавим. Як я вже говорив, хочу отримати фінансування за допомогою платформи «Спільнокошт», де будь-яка людина або організація може зробити свій вклад у проект. Головне — це не сума вкладу, а сам принцип участі. І що більше людей візьмуть участь, то більше подібних ініціатив з’явиться по всій Україні. Думаю, що на той час, як дуби зміцніють і будуть готові до висадки в парку, то й фінансування на створення дендропарку з’явиться. Нещодавно до проекту долучився президент Фонду волонтерів України — Тимофій Нагорний. Завдяки його участі у проекту з’явилось друге дихання. Адже завжди важливо, щоб хтось вірив у твої ідеї. 19 жовтня на рок-фестивалі Holiday City, що відбувався в Добропіллі, Тимофій вручив мені кришталеве дерево як символ значущості проекту для шахтарських містечок, де екологічна ситуація залишає бажати кращого. Зараз у нас є ідея підключити до проекту українських зірок, щоб таких дубових (букових, ялинових, каштанових тощо) алей, гаїв, лісів було якомога більше.

— Наскільки складно взагалі просувати екологічні ініціативи?

— Саме в Донецькій області чомусь складно, хоча немає нічого неможливого. Швидше за все, жителі Донбасу звикли, що природних ресурсів вистачить на їхній вік, і тому не особливо замислюються про майбутнє покоління. Це можна спостерігати після травневих свят у будь-якій зеленій зоні нашого краю. П’ять років тому я вирішив організувати суботник у Добропіллі і прибрати сміття в міському парку. Прийшли мої друзі, і ми весело провели час і навели чистоту. В ході прибирання до нас підключилися жителі, які відпочивали в цей час у парку. Наступного року учасників було більше, і вже, окрім міського парку, з’явилися інші місця в місті. Ще через рік я дізнався про ініціативу «Зробимо Україну чистою» і став координатором у Добропіллі, цього разу ми вже збирали сміття нарізно. Цього року я вже координував дії в Донецькій області, де за підтримки компаній ДТЕК і «Метінвест» на прибирання вийшло понад 10 тисяч осіб. Отже, «вода камінь точить». Необхідно вести просвітницьку роботу починаючи зі школи  — і тоді ситуація зміниться.

Наразі ми хочемо створити і в Донецьку молодіжний екорух, і в цьому нам готові допомогти «старші товариші», а саме — один з екоактивістів регіону Володимир Березін запропонував передати знання молодому поколінню. Адже їхній рух розпочався ще в 90-ті роки й активно діяв упродовж багатьох років, але, як часто буває, без «молодої крові» дії «в полях» перейшли в експертну діяльність. Отож будемо раді різним ідеям.

Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 
Категория: Новости проекта | Просмотров: 851 | Добавил: Vlados | Теги: Dubcrossing | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Категории раздела
Новости проекта [6]
Всё что происходит с dubcrossing
Новости партнеров [3]
Все новости от партнеров связанных с dubcrossing
Новости о дубах [1]
Интересные факты о дубах
Облако тегов
Мы в соцсетях
Поиск
Календарь
«  Ноябрь 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 9
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0