Дубcrossing - сделаем Мир зеленее

«Великі дуби виростають з маленьких жолудів»

Vlados — Wed, 12 Nov 2014 08:50:12 GMT

Нещодавно в Києві відбулася зустріч волонтерів КліматІнфо та еко-активістів міста. Захід пройшов під гаслом «Посади дуб із КліматІнфо». Протягом зустрічі учасники знайомилися із «зеленими» ініціативами, які набирають обертів в Україні та спрямовані на відновлення зелених насаджень у містах.

Про один із проектів, Дубcrossing, розповіла активістка Галя Гриценко, яка на власному досвіді переконалась, як просто виростити на підвіконні дерево, що збагачує планету киснем:

«Проект родом із Донецької області, проте вже набув популярності серед мешканців як Києва, так і інших міст України. Його прихильників можна знайти й за кордоном. Головною метою проекту є боротьба із негативними наслідками зміни клімату та результатами промислової діяльності, а також озеленення планети власними силами. Суть полягає в пошуку жолудів, обміні знахідками між учасниками та вирощуванні дерева на підвіконні. Разом із Дубcrossing’ом озеленювати планету стає ще цікавіше та корисніше».

Читати також: Неврожай жолудів: застереження лісників та натуралістів

Також поборники зеленого способу життя ознайомились із проектом «Дерево нації», який покликаний залучити до соціальної відповідальності великі компанії. Він фокусується на проблемі лісовідновлення в Україні та закликає зберегти біорізноманіття природи шляхом залучення представників різних індустрій до висадження дерев. Про розвиток та шлях ініціативи розповівАндрій Ричик, координатор проекту.

Результатом зустрічі активістів Києва стало рішення створити алею з власноруч вирощених дубочків. На зустрічі вони обмінялися жолудями, які протягом зими перетворяться на маленькі саджанці в домівках активістів, а вже повесні будуть висаджені у відкритий ґрунт в одному з районів Києва.

Активісти також ділилися досвідом озеленення і боротьби зі зміною клімату, будували плани на майбутнє за чаєм та печивом, розповідали про те, що їх надихає і зовсім не залишили за собою сміття. Фотозвітможна подивитися тут.

Зазначимо, що Київ установив своєрідний рекорд для проекту: одна із активісток, Діана Гранкіна, зібрала понад 500 жолудів та залучила до дубcrossing’у 18 друзів.

Наразі проект збирає кошти на встановлення огородження для майбутнього дендропарку в місті Добропілля, що на Донеччині (саме в цьому місті і зародився проект в Україні – прим. ред.). Детальніше про ініціативу можна дізнатися за посиланням на сторінці Дубcrossing на BigIdea.

Для КліматІнфо підготувала Галя Гриценко

Редактор: Наталія Гусарук

Неврожай жолудів: застереження лісників та натуралістів

Vlados — Wed, 12 Nov 2014 08:48:47 GMT

Минулого року гілки дерев ломилися під вагою жолудів, чого не скажеш про цьогорічний урожай. На превеликий жаль, для усіх білочок, кабанчиків, мишок, сойок, оленів та навіть маленьких дітей 2014 рік може стати одним із найгірших для збору жолудів.

Понад 100 видів птахів і тварин включають жолуді у свій раціон. Для багатьох – в тому числі білок, ведмедів, бурундуків, тетерів та мишок – вони є основним джерелом харчування, найважливішим елементом виживання день у день.

Комісія з питань лісового господарства у Великій Британії звернулася в соціальних мережах до людей із проханням повідомляти про розташування англійських дубів (Quercus Robur) із великою кількістю жолудів.

«Ми передбачаємо, що цього року майже не побачимо урожаю жолудів. Даний процес є природним явищем: в один рік ми можемо спостерігати мільйони плодів на дубах, тоді як наступного року – жодного», – каже Метью Оутс із Національного лісового фонду Великої Британії.

«Насправді, й досі невідомо, чи цей процес несе користь для еволюції дуба. Оскільки звірятка не з’їдають усі жолуді за рік, то з часом ці плоди можуть прорости та перетворитися в майбутні дуби.Попередні роки вчать маленьких жителів лісів та парків робити більші запаси жолудів, адже наступного року вони можуть не знайти жодного горіха на звичних місцях».

Комісія з питань лісового господарства у Великій Британії закликала лісників та лісових власників знизити ризик зникнення дубів та інших дерев через захворювання та зміни температури, що пов’язано із зміною клімату.

«Здатність до відновлення лісових масивів у Великій Британії залежить від селекціонування порід дерев. У цьому питанні важливим є прогнозування не теперішніх, а майбутніх кліматичних умов».

«Ми закликаємо усіх садити дерева на правильних ділянках, в іншому випадку вони можуть бути неадаптовані до нинішніх та майбутніх умов. Таким чином, ми радимо людям саджати дерева, які були вирощені у Великій Британії, але на південніших територіях. Тобто на північних ділянках саджати ті, які були вирощені в південних регіонах, а на півдні – вирощені у Франції».

«Оскільки проблема урожайності є, ми закликаємо саджати дерева заздалегідь, щоб не зіштовхнутися із проблемою дефіциту жолудів у майбутньому».

В Україні вже стартував схожий проект Дубcrossing, суть якого полягає у зборі та обміні жолудями, пророщуванні їх на власному підвіконні та висадці молодих дерев у відкритий ґрунт повесні. Результатом дій так званих дубкросерів може бути цілий «інтернаціональний» парк із дерев з усього Світу.

КліматІнфо є активним учасником проекту. Детальніше можна прочитати тут. Фотографії подивитисятут. Приєднуйтеся!

Джерело: theguardian.com

Для КліматІнфо переклала та підготувала Галя Гриценко

Редактор: Наталія Гусарук

ОШ №6 "Деревья в подарок"

Vlados — Thu, 25 Sep 2014 07:58:35 GMT

Деревья в подарок

Начало было положено. Маленькие росточки дубов стали украшением школы №6, но ведь не просто остановиться на высадке, нужно и что-то большее. И этим толчком послужил конкурс проектов от ДТЕК «Город своими руками». Стремление восстановить и улучшить дендрологический парк дало повод к написанию проекта Dubcrossing. В основу было заложено:

Забор вокруг питомника;
Лавочки и дорожки;
Кружок Хендмейд (декоративно прикладного творчества);
Кружок создания мультфильмов на экологическую тему.

Работа в слаженном коллективе приносит свои плоды. Менеджером проекта выступил Орос Владимир, руководителем – Бельская Тамара. Как оказалось, это не так просто собрать все нужные документы, просчитать расходы, но это того стоило. В июле «Центром муниципального развития города Доброполья» были оглашены результаты. Проект Dubcrossing выиграл! Заняв 2 место и получив денежное вознаграждение, которое помогло реализовать нашу идею. И началось…

Поставщики, договоры, закупки, транспортировка. Столько всего сделано и сколько еще нужно сделать. Не так просто все организовать, но слаженность коллектива и дружная помощь детей решает все проблемы. Еще немного и школа вспомнит былые времена, где существовал маленький оазис редких и просто красивых, по своей простоте, растений. Благодаря маленьким дубкам озелениться пришкольный парк. Посаженные более 40 лет назад деревья, начинают высыхать и чахнуть. Омоложение требуется и парку и нашему городу. Мы надеемся, что нашу идею по обмену желудями поддержат и остальные жители большого Доброполья. Мы всегда рады новым поступлениям растений и деревьев.

Спасибо огромное всем, кто помог и поддержал идею. Спасибо компании ДТЕК, что поверила в нас и дала возможность осуществить свою мечту. Ведь дерево – это маленькое продолжение твоей жизни. Оставь хорошую память после себя. Посади свое дерево!

Дубcrossing у Калуші

Vlados — Mon, 05 May 2014 18:38:00 GMT

Дубросінг - проект, який започаткували у місті Добропілля Донецької
області, тепер отримав своє продовження у Калуші Івано-франківської
області. Жолуді будуть проростати на території житлового масиву
Загір,я. Неподалік цього мікрорайону розташований один із найгарніших
у місті парків - парк культури і відпочинку імені Івана Франка.

Проект дубкросинг "приїхав" до Калуша із фестивалю кіно та урбаністики
"86", який відбувсят у місті Славутич 24-27 квітня. Саме там ми
дізналися про цей чудовий проект, який закликає до обміну молодими
дубками людей із усієї України.

Саме 29 квітня у місті Калуші готувалидо відкриття сезону міський
парк, і проект дубкросинг прийшовся до місця і часу.

Володимир Орос, який приїхав на фестиваль із маленькою коробочкою,
повною запашних жолудів із Донбасу, зачарував мене. Я не відмовилася
від жолудів і ... Коротше кажучи, у мене одним із найдалекоглядніших
знайомств Славутича була зустріч із Володимиром, адже тепер дубок із
Славутича може вирости і в Калуші на Загір,ї.

Гості фестивалю, які побували разом зі мною на дискусійній платформі
культтурних менеджеріфв малих міст, з захопленням відгукнулися на
новину про висадку дубків у Калуші. Зокрема, Анна Хвиль зазначила, що
варто так зробити і собі, у Львові. тож будемо сподіватися, дубки -
залишать з нами назавжди пам,ять про сонячний Славутич.

Марта Галкіна, журналіст газети "Вікна"

P. S. на фото - ми у парку в день висадки дубків із майстром
калуського жеку №1, які косили у парку траву...

Дубкроссинг получил прописку: поселок Ждановский, Школа №6

Vlados — Thu, 17 Apr 2014 07:20:12 GMT

Еще в далеком 2011 году совместно с Ивановым Николаем Николаевичем, мы планировали создание дендрологического парка. Он бы стал украшением поселка Ждановский (Доброполье) и охватил территорию от железной дороги и терркона ЦОФ «Октябрьская», включая парк вокруг школы №6, а сердцем должен был бы стать питомник, где прорастая, ждали своего часа дубки со всего Мира.

После этого была проделана большая работа по поиску партнеров и возможностям финансирования, и вот этой весной мальчишки 9 класса вместе с учителем по музыке Вороновой Натальей Валерьевной высаживали желуди в открытый грунт, для их прорастания.

А учениками первого класса вместе с воспитателем Шевченко Антониной Анатольевной были рассажены ростки дубов. Каждый класс взял шефство над маленькими росточками, пока не придёт время их высаживать.

После прохождения серии тренингов «Школы местной активности», Тамара Бельская решили добавить еще одно направление этому проекту: укрепление шахтных отвалов деревьями, осенью планируется высадка деревьев у подножья террикона.

Так же проект был представлен на SMS медиа форуме во Львове, и теперь круг наших партнеров получил еще одного замечательного человека – Василий Дыдык: лесник с многолетним стажем, дубы со Львова уже ждут отправки в добропольские земли.

Дубcrossing в Черновцах: желуди с Донбасс Арены и Приморского

Vlados — Mon, 07 Apr 2014 14:14:50 GMT

В рамках всеукраинской акции «Сделаем Украину чистой» гражданские активисты организовали субботник в парк Федьковича г. Черновцы и высадили дубы. Формат субботника в нашем исполнении пытается выйти за рамки простого убирания мусора, мы зовем студентов-историков рассказать нам мини-экскурсию, устраиваем эко-пикники, делаем семенные бомбы из глины(), играем в народные игры и хороводы.

На этот раз в Фанпарке мы решили посадить желуди, полученные в рамках акции Дубкроссинг. Что примечательно, нам достались желуди из Донецка и Запорожья, очень символичный момент в наше не стабильное время. Волонтеры вооружились палками-копалками и вкапывали полученные желуди рядом с отмершими деревьями с целью обновить и внести видовое разнообразие в флору парка.

Следует отметить, что к посадке желудей удалось привлечь двух дошкольниц
Одна деточка была случайной участницей акции - она прогуливалась с мамой по парку и с радостью присоединилась.

Больше фото в альбоме https://www.facebook.com/media/set/?set=a.726039530770075.1073741842.190862770954423&type=1&notif_t=like

Желуди на обмен

Vlados — Tue, 24 Dec 2013 22:10:30 GMT

В социальных сетях появилось новое хобби - дубкроссинг (от англ. crossing - обмен). Его отцом является дончанин Владимир Орос, который мечтает вырастить дубовую рощу из желудей, собранных по всему миру. 33-летний частный предприниматель и глава общественной организации "Добропольский центр молодежи "ДОБРО" в беседе с "Вечёркой" рассказал о том, как появилась у него такое необычное коллекционирование и конечной цели международного обмена.

- Владимир, расскажите о дубкроссинге. Как возникла идея обмена желудями?

- Весной 2010 года я прогуливался по территории народного музея в Пирогово, что под Киевом, и нашел желудь, который уже начинал пускать корни. Это был первый дуб, с которого все и началось: высадил его в цветочный горшок в Доброполье, а через год в грунт… И дальше решил, что это интересно - собрать желуди с исторических мест или получить их от интересных людей. К тому же дубы растут во всем мире, желуди можно легко собрать и сохранить, а также вырастить.

- Какую цель вы как основатель дубкроссинга ставите перед собой?

- В масштабах Доброполья это создание дендрологического парка, где раз в пять лет собирались бы участники проекта на фестиваль новых идей. Чтоб это стало место резиденций талантливых людей, которые приносят пользу всему человечеству. В 2011 году объединились две идеи-мечты, Николай Иванов - директор эколого-натуралистического центра Добропольского района, рассказал о своей задумке, создать дендропарк центром которого будет близлежащий парк отдыха, а примыкать будут территории лесопосадки и террикона. В задумке должен получиться удивительный парк, так как поселок Ждановский (часть Доброполья) не отличается местами для отдыха жителей. Но для его создания нужны миллионы гривень и, конечно же, разнообразные деревья, таким образом, мы решили начать с малого - деревьев. И я уверен, что через 10 -15 лет поселок Ждановский станет лучшим местом отдыха наших горожан.

А в мировых масштабах, это, конечно же, сотни тысяч новых деревьев, аллей, скверов, рощ и лесов. Ведь так просто собрать десяток желудей и высадить у себя на подоконнике, а после передать в питомник или высадить в своем населенном пункте. Именно первая стадия зарождения нового дерева самая сложная, из тысяч желудей с огромного дуба прорастают единицы, но практически никто не живет долго, так как дуб-родитель редко дает достаточное количество света для роста. К тому же насекомые и животные очень любят полакомиться этими плодами. Так, что шансов практически нет. И здесь на помощь должны прийти люди.

- Сколько у вас уже экземпляров желудей? Из каких городов и стран?

- Моя коллекция состоит из более ста дубов из более 20 различных городов. Одесса, Боярка и Пирятин представлены массовыми колониями. Сейчас в коллекции дубы и желуди из: Чернигова, Святогорска, Киева, Луганска, Донецка, Пирятина, Одессы, Боярки, Приморска, Ирпеня, Чугуева, Кировграда, Александрии, Брюховичей, Старобешево, Холодного Яра, а также других стран: Польши, Германии, России, Литвы, Болгарии, желуди из Швеции, к сожалению не дали всходов.

- У желудя из какого города самая интересная история? Может случались какие-то казусы?

- Трудности при сборе желудей превращаются в приключения. Вскоре мне должна передать желуди Алена Игнатьева, которая в Стамбуле, рискуя своей безопасностью, доставала их на охраняемой территории. Друзья, которые знают мое увлечение, помогают искать желуди в различных местах. Так Станислав Черногор доставал изо льда черниговские желуди и в киевском ботсаде мы насобирали пакет различных видов.

Часто нас уже сравнивают с белкой из мультфильма "Ледниковый период", и ведь действительно, в Швеции я карабкался на высокую стену, чтоб достать застрявший желудь. Элла Петренко из Херсонской области, которая недавно загорелась идеей создания дубовой рощи в Белозерске, как настоящий секретный агент искала желуди на железнодорожном вокзале в Киеве, где я оставил днем раньше собранные с дуба, растущего в парке возле "Донбасс Арены". Но видимо к участию в проекте подключились уборщицы вокзала.

- Владимир, как можно присоединиться к вашему проекту?

- Чтобы принять участие в озеленении, нужно сделать 5 простых шагов:

1. Поиск желудей: найти в своей местности, или там где вы путешествовали, интересный дуб или попросить своих друзей прислать желуди.

2. Поиск информации: собрать информацию о дереве-родителе или о человеке, который передал желуди (интересную историю дуба или рассказ человека о собственных действиях или намерениях сделать что-то интересное и полезное). Сделать фото или видеозапись, которые потом возможно использовать при поиске единомышленников.

3. Посадка в емкость: высадить желуди в емкость (например, пластиковые стаканчики, можно использовать обрезанные ПЭТ-бутылки) и дождаться всхода первых проростков (лучшей срок посадки - октябрь-ноябрь и апрель) Это займет около месяца. Примерно каждый третий желудь даст новую жизнь, поэтому лучше сажать сразу три-четыре. Можно добавлять в почву торф в таблетках, которые нужно "оживить" горячей водой. Это вам будет стоить примерно три гривни, но увеличит вероятность всхода ростков.

4. Посадка в землю: когда дубки окрепли, высадите их в надлежащее место в вашем городе. Если эту инициативу подхватят другие жители, то возможно создать дубовой рощу или аллею. Заранее сделайте ярлыки или таблички с информацией о дубках, которые поместите на дерево или рядом.

5. Фиксация шагов: заснять на видео или сфотографировать каждый шаг и разместить вместе с историей на странице https://www.facebook.com/DubCrossing

Анна КУРЦАНОВСКАЯ.

http://vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=106807

Дубcrossing. Первые ростки уникального экопроекта

Vlados — Tue, 03 Dec 2013 16:55:46 GMT

«Необычной инициативе уже два года», – говорит автор проекта Владимир Орос. Все началось в 2011-ом, когда был совершен первый обмен желудями. Тогда молодые люди, участники акции «Евроавтобус», привезли с собой плоды и оставили их на Донецкой земле. Чуть позднее в Донбасс, а в частности Доброполье, попали желуди из Киева. «Почему бы им в будущем не стать первыми деревьями в дубовом лесу в его родном городе?», – подумал тогда наш собеседник.

Хотя первый толчок для старта такой инициативы про- изошел годом ранее. «Я прогуливался по территории на- родного музея в Пирогово, увидел там желудь многолетнего дуба, который упал на землю и уже дал первые ростки». Его Владимир и забрал домой, высадил в цветочный горшок на подоконнике, а через год – в землю. Тогда-то все и началось и трансформировалось в интересный проект Дубcrossing. Цель – создать уникальный парк, в котором можно было бы сохранить видовое разнообразие могучих дубов, символа Украины, силы человеческого духа и стремлений. Мечта – собрать настоящую коллекцию плодов деревьев из разных стран, исторических мест.

Кстати, такими необычными экземплярами в своем собрании Владимир уже может похвастать. В его коллекции есть «потомок» одного из древнейших деревьев Европы – 1200-летнего дуба-великана, носящего имя «Максима Железняка», (входит в список 17 Национальных деревьев Украины) росток «Дуба-Орла» из Кролевца (прародителю около 450-500 лет), дал всходы и желудь знаменитого Славянского дуба (ему 600 лет). Из Одессы передали желуди дубов, растущих на территории 441-ой береговой обороны. Есть у Владимира и «иностранцы» – из Польши, Германии, Грузии, России, Литвы, Болгарии. В общей сложности в коллекции более 50 дубов из 20 разных городов. А вообще, Владимир составил себе некий план-список самых редких, необычных, известных дубов по всему миру. Говорит: «Через пять лет все они будут у меня в коллекции».

Первые результаты будут видны через 7-10 лет. Именно такой срок нужен, чтобы желудь превратился в молоденькое деревце. Процесс длительный и кропотливый, растение требует в это время тщательного ухода и заботы. Пока все саженцы находятся в питомнике, где за ними будут следить и ухаживать юные натуралисты. Деревца пробудут там до той поры, пока не окрепнут. Потом активисты примутся за их высадку. В перспективе в Доброполье должен появиться настоящий дендрарий. Дубовая роща станет отличным местом отдыха для горожан и гостей. Удивительный парк по задумке раскинется возле поселка Ждановский. Также у Владимира есть план сделать эту территорию резиденцией талантливых людей, где бы раз в пять лет собирались участники Фестиваля новых идей.

Еще одним из направлений Дубcrossing в Доброполье станет озеленение шахтных отвалов, дабы город с его окраинами превратился в настоящий зеленый оазис, заманчивый уголок на туристической карте Донбасса. У Владимира много единомышленников, помощников не меньше. Вопрос за малым – финансированием проекта…

Проект "Дубcrossing" - у нас есть друзья на Украине!

Vlados — Tue, 03 Dec 2013 16:42:54 GMT

Доброго дня, Владимир. Вы – лидер, создатель и вдохновитель проекта Дубcrossing – необычной зеленой инициативы, зародившейся в Доброполье, в Донецкой области, на Украине. Я совсем недавно узнала про этот проект, и как-то сразу была очарована его простотой и идеей. Мне хочется, чтобы больше людей узнали о том, что, как и почему вы делаете, что у вас уже получилось, и к чему стремитесь. Но для начала простой вопрос: «Почему дуб? Что значит для вас это дерево?»

Спасибо за теплые слова в адрес моего проекта. Если брать глобально, то дуб является символом Украины, многие гербы украшают дубовые листочки, а в Холодном Яру растет один из древнейших дубов Европы – Дуб Максима Железняка, которому более 1200 лет. И предок этого дуба уже есть в моей коллекции. Но если вернуться к истокам идеи, то было всё намного проще. Весной 2010 года я прогуливался по территории народного музея в Пирогово и нашел желудь, который уже начинал пускать корни. Это был первый дуб с которого всё и началось, высадил его в цветочный горшок в Доброполье, а через год в грунт…
И дальше решил, что это может быть интересно, собрать желуди с исторических мест или получить их от интересных людей. К тому же дубы растут во всем Мире, желуди можно легко собрать и сохранить, а также вырастить.

А почему «crossing»? Для чего нужны эти «пересечения»?

Приставка «crossing» появилась в начале 2011 года, когда я участвовалв международном проекте «Евроавтобус», где молодежь с Украины «пересекалась» с молодежью из Евросоюза. Изначально мы встретились в Варшаве, а затем 12 волонтеров с ЕС приезжали в гости в наши населенные пункты, и часть участников привезли с собой желуди.

В тоже время набирало популярности интересное движение обмена книгами –Bookcrossing и один из организаторов Евроавтобуса Юрий Сулима, провел аналогию между двумя проектами, что кроме озеленения можно добавить и элемент знакомства людей для дальнейшей совместной деятельности. И уже в 2011 году передача желудей из Киева в Доброполье прошла при участии трех человек, Валентна Охлопкова передала желуди своей подруге в Днепропетровск, а Владимир Задерий привез их в Доброполье.

Теперь очень личный вопрос: «Зачем нужен проект лично вам? Почему вы им занимаетесь? Что он для вас значит?»

С детства любил капаться в землеJ А тем более когда что-то потом еще и вырастает. И, конечно же, хочется после себя оставить какой-то след, чтоб хотя бы лет сто помнили. К тому же он постоянно видоизменяется и в 2011 году объединились две идеи-мечты, Николай Иванов – директор эколого-натуралистического центра Добропольского района, рассказал о своей задумке, создать дендропарк центром которого будет близлежащий парк отдыха, а примыкать будут территории лесопосадки и террикона (отвал шахтных пород). В задумке должен получиться удивительный парк, так как поселок Ждановский (часть Доброполья) не отличается местами для отдыха жителей. Железная дорога, гаражи, частный сектор и террикон ЦОФ «Добропольская» вносят свои коррективы.

Но для его создания нужны миллионы гривен и, конечно же, разнообразные деревья, таким образом, мы решили начать с малого – деревьев. И я уверен, что через 10-15 лет поселок Ждановский станет лучшим местом отдыха наших горожан.

Скажите, а кто сейчас уже участвует и присоединяется к проекту? Кто эти люди? А как о проекте узнают?

Так как я являюсь главой общественной организации, то знакомства и общение с людьми являются неотъемлемой частью моей жизни. Поэтому участники проекта это мои друзья, а в этом году уже друзья друзей. Это тоже лидеры общественных движений или же просто активный личности, которые движут этот Мир. Создана страничка в социальной сети и таким образом координируется деятельность проекта.

Многие организации помогают в распространении информации и сборе желудей: первым массовым партнером стала экологическое движение «Сделаем Украину чистой», где я являюсь координатором Донецкой области. Саженец Дуба Железняка сейчас растет на даче у моего друга под Киевом, Андрей Билоконь – является представителем WWF в Украине.

Центр гуманистических технологий Ахалар (Чернигов) дал новую жизнь проекту, когда я был у них на тренинге «Территория Развития», Институт социо-культурного менеджмента (Кировград) постоянно держит руку на пульсе Дубcrossinga и вот недавно моя коллекция пополнилась десятками новых дубов из городов Украины. Участники конференции создали небольшой анимационный ролик, где главными героями были желуди.

Донецкий городской молодежный центр искусств «ЭкоАрт» (Донецк) в рамках проекта «Развитие культуры – источник процветания местного сообщества» - познакомил меня с чудесными людьми и, участвуя в учебном визите, я привез желуди из города Костенец, Болгария. К сожалению, желуди из Швеции не прижились, но были собранны на территории Субтопии – уникального места объединения общественных организаций и творческих людей. А также теперь у меня есть и зарубежные партнеры в Грузии - Манучар Вачадзе глава ассоциации журналистов «ПостФактум» передал желуди из Тбилиси.

Активно присоединился к движению Тимофей Нагорный - президент фонда волонтеров Украины, благодаря его участию проект приобрел второе дыхание. Ведь всегда важно, чтоб кто-то верил в твои идеи.

19 Октября на проходящем в Доброполье рок-фестивале «Holiday City», Тимофей вручил мне хрустальное дерево как символ значимости проекта для шахтерских городков, где экологическая ситуация оставляет желать лучшего.

Этим летом я стал участником международного тренига Global Power Shift, который собрал в Стамбуле участников климатического движения со всего Мира, и там была представлена моя идея.
Создание дубовой рощи поддержали и в своих населенных пунктах Владимир Любивый – дерево проросло из желудя от кролевецкой реликвии - Дуба-Орла (Кролевец, Сумской области)

Элла Петренко – со своим сыном высадили первые желуди будущей рощи, часть желудей были переданы Ириной Козачук из Доброполья (Белозерка, Херсонской области)

Буквально на днях познакомился с чудесным человеком, который занимается высадкой дубов в более крупных масштабах, собираю с волонтерами тонны желудей, и восстанавливает леса – Владимиром Захаровым, главой российской неправительственной организации «ForestRu», чья экспертная поддержка помогла выйти моему проекту на более качественный уровень.

И, конечно же, главным вдохновителем является моя жена Александра которая не дает сбавить обороты когда хочется всё бросить.

Интересны ли вам сейчас партнеры? Как можно с вами связаться? И по каким вопросам?

Сейчас партнеры нам наиболее интересны, так как идет этам переосмысления проекта и создания сайта для координации действий, так как участников становиться всё больше.

Со мной можно связаться по электронной почтеoros.vladimir@gmail.com или в социальных сетях: FB, Вконтакте,Одноклассники. По различным вопросам:

Как и когда собирать желуди? Как выращивать саженцы? Как передать желуди в Доброполье. Зачем всё этоJ

Владимир, насколько я знаю, Дубcrossing – проект совсем молодой, можно даже сказать, что сейчас он где-то в точке своего «истока» (точнее, в состоянии жёлудя). А каким он видится в ваших мечтах? И есть ли у вас сейчас представление о том, во что он может вырасти? Чем стать?

Думаю сейчас проект, если проводить аналогию с желудем, то в стадии пуска корня. Еще не в земле, но уже цепляется за почву.

В мечтах он видится в масштабах Доброполья, то созданием дендрологического парка, где раз в пять лет собирались бы участники проекта на фестиваль новых идей. Чтоб это стало место резиденций талантливых людей, которые приносят пользу всему человечеству.

А в мировых масштабах, это, конечно же, сотни тысяч новых деревьев, аллей, скверов, рощ и лесов. Ведь так просто собрать десяток желудей и высадить у себя на подоконнике, а после передать в питомник или высадить в своем населенном пункте. Именно первая стадия зарождения нового дерева самая сложная, из тысяч желудей с огромного дуба прорастают единицы, но практически никто не живет долго, так как дуб-родитель редко дает достаточное количество света для роста. К тому же насекомые и животные очень любят полакомиться этими плодами. Так, что шансов практически нет. И здесь на помощь должны прийти люди.

Есть очень интересная история, может выдумка, а может, так было на самом деле. «Человек, который сажал деревья» (фр. L’homme qui plantait des arbres) - рассказ-аллегория
французского писателя Жана Жионо, опубликованный в 1953 году, и известный также как «История Эльзеара Буффье», «Самый выдающийся человек из всех, кого я встречал» и «Человек, который сажал Надежду и пожинал Счастье».

Я познакомился с этим рассказом уже в процессе реализации своего проекта и понял, что один человек может изменить ситуацию в свое городе, стране и Мире.

И в завершении хочу поблагодарить Вас, Мария, что все мои мысли о проекте теперь приобретают текстовое значение. Всегда приятно встретить людей, которые занимаются похожими делами. А ведь отчасти наше знакомство прошло в стиле дубcrossing – теперь жду желудей из МосквыJ

http://g-lantern.blogspot.ru/2013/11/crossing.html

Дубкросинг — для зеленого майбутнього

Vlados — Sat, 23 Nov 2013 10:38:23 GMT

Кілька років тому в Добропіллі виникла ідея створити дубовий гай, зібравши жолуді з усієї країни. Автор задуму — приватний підприємець і громадський діяч Володимир Орос — неодноразово порушував питання екології і здоров’я у своєму місті. Його ініціатива поширилась всією країною і тепер має своє продовження — дубкросинг. Люди з різних куточків України і світу обмінюються жолудями, щоб зберегти дерева і розповсюдити ідею популяризації великих парків і садів. Зараз інформацію про проект і кожен жолудь можна знайти в соціальній мережі Facebook. «День» поговорив із координатором проекту про суть ініціативи і про те, коли можна буде побачити результат роботи.

— Ідея виникла, коли перший жолудь дав паросток, а потім зміцнився в ґрунті. Проте знання в агрономії трохи відставали за бажанням висадити дубовий гай, — почав Володимир. — Дуб — дерево, яке дуже довго вживається в те місце, де має провести кілька століть свого життя. Тому результат проекту можна буде побачити років через сім—десять. У нас були спроби висадки саджанців, які провели на підвіконні майже рік, і частина з них прижилася. Наприклад, у селі Ганнівка, де було висаджено перший дуб під час проекту «Євроавтобус». Пізніше була висадка на териконі в місті Добропілля, після цього, власне, й виникла ідея озеленення шахтних відвалів. Оскільки в цьому віці дерева можуть швидко загинути, то поки що їхнє місце в розсаднику.

Представляючи свій проект у Чернігові на «Території розвитку», я висловив ідею, щоб люди надсилали в Добропілля не жолуді, а вже дерева, готові до висадки. Вже є деякі домовленості з розсадником у Краматорську, де кожен охочий може придбати деревце для проекту.

Наразі моя колекція складається з понад 50 дубів із більш ніж 20 різних міст. Одеса, Боярка і Пирятин представлені різними екземплярами. Дуже хотілося б, щоб саме Добропілля стало першим містом, де з’явиться дубовий гай. Але поки що позиція місцевої влади не така активна, як хотілося б. Улітку я представив свій проект на конкурс «Місто власними руками», де описав механізми озеленення міста, але його не було підтримано. Вирубка старих дерев у Добропіллі відбувається дуже масово, оскільки більшість із них було посаджено понад 50 років тому, і вже є небезпекою для жителів. А ось висадження нових здійснюється менш інтенсивно. 19 жовтня завдяки ініціативі компанії ДТЕК «Зелене місто» було висаджено 400 дерев, і це одна з перших таких акцій за останні десять років. Кілька років тому громадська організація «Голос громади» висадила близько 300 беріз, але більшість із них не прижилася, а здебільшого це — одиничні випадки посадки дерев жителями міста біля своїх будинків.

У планах — зробити дубовий гай у селі Добропілля, де є дуже цікаве місце з вікових дубів, зване місцевими жителями «Панський Сад». Думаю, що все-таки мої починання реалізуються на моїй малій Батьківщині. Нині подібні ініціативи підхоплені партнерськими організаціями в Сумській, Херсонській і Полтавській областях, де теж вирощують дуби із жолудів і створюють гаї.

— Жолуді з яких куточків України є у твоїй колекції? Чи важко було їх знаходити?

— На початковому етапі до колекції потрапляли жолуді з тих місць, де я бував, але зараз уже переважають саме ті, які мені передають друзі, що долучилися до проекту. Наприклад, Марія Гончар з Одеси передала жолуді з дубів, які ростуть на території Меморіалу героїчної оборони Одеси 411-ої берегової батареї, аби не допустити знищення цих дерев. Отже, ще одним із напрямів дубкросинга буде саме захист різних насаджень. Я знаю, що подібні проблеми були і в Донецьку, де через спорудження сміттєспалювального заводу хотіли знищити дубовий гай, а також у Херсоні — де за справу взялися депутати міської ради, щоб припинити вирубку унікальних насаджень.

Зараз у колекції дуби і жолуді з Чернігова, Святогорська, Києва, Луганська, Донецька, Пирятина, Одеси, Боярки, Приморська, Ірпеня, Чугуєва, Кіровограда, Олександрії, Брюховичів, Старобешевого, Холодного Яру, а також інших країн: Польщі, Німеччини, Росії, Литви, Болгарії, а от жолуді зі Швеції, на жаль, не дали сходів. Кожен із них по-своєму унікальний і несе розповідь про місце, де виріс, або ж людей, які передали жолуді. Зараз планую створити спеціальний сайт із картою. Невдовзі ідея представлятиметься на платформі «Спільнокошт» для збору коштів на розробку цього сайта.

Труднощі під час збирання жолудів перетворюються на пригоди: незабаром мені повинна передати жолуді Альона Ігнатьєва, правозахисниця з Донецька, яка в Стамбулі, ризикуючи своєю безпекою, діставала їх на території, що охоронялася. Друзі, які знають про моє захоплення, допомагають шукати жолуді в різних місцях, так, скажімо, ще один громадський діяч із Донецької області — Станіслав Чорногор — діставав із льоду чернігівські жолуді, а в Київському ботанічному саду ми з ним назбирали пакет різних видів.

Соціальні мережі сьогодні є головним джерелом інформації про результати дубкросинга і координації дій. Саме у групі DubCrossing ми розміщуємо фото дубів-батьків і зібраних жолудів, того, як зростають молоді дубки, і просто цікаві факти.

— Чи не шукав ти підтримки у держави, політичних партій або меценатів?

— Як каже ще один громадський діяч із Донецька Яків Рогалін, шукати підтримки у держави — це утопія. Якщо ідея варта уваги, то люди самі її підтримають, і локальний файндрайзинг — це саме те, чого необхідно прагнути. «З миру по нитці — голому сорочка» — ось цей принцип я використовую. Цього літа проект створення дендрологічного парку було представлено на розгляд до міської ради Добропілля і компанії ДТЕК, оскільки ідея полягає в тому, щоб об’єднати парк селища Ждановського і терикону. Швидше за все, він видався надто казковим, і поки що підтримки я не бачу. Але я й не розраховував на швидкий результат, тим більше, що сам процес виявився більш цікавим. Як я вже говорив, хочу отримати фінансування за допомогою платформи «Спільнокошт», де будь-яка людина або організація може зробити свій вклад у проект. Головне — це не сума вкладу, а сам принцип участі. І що більше людей візьмуть участь, то більше подібних ініціатив з’явиться по всій Україні. Думаю, що на той час, як дуби зміцніють і будуть готові до висадки в парку, то й фінансування на створення дендропарку з’явиться. Нещодавно до проекту долучився президент Фонду волонтерів України — Тимофій Нагорний. Завдяки його участі у проекту з’явилось друге дихання. Адже завжди важливо, щоб хтось вірив у твої ідеї. 19 жовтня на рок-фестивалі Holiday City, що відбувався в Добропіллі, Тимофій вручив мені кришталеве дерево як символ значущості проекту для шахтарських містечок, де екологічна ситуація залишає бажати кращого. Зараз у нас є ідея підключити до проекту українських зірок, щоб таких дубових (букових, ялинових, каштанових тощо) алей, гаїв, лісів було якомога більше.

— Наскільки складно взагалі просувати екологічні ініціативи?

— Саме в Донецькій області чомусь складно, хоча немає нічого неможливого. Швидше за все, жителі Донбасу звикли, що природних ресурсів вистачить на їхній вік, і тому не особливо замислюються про майбутнє покоління. Це можна спостерігати після травневих свят у будь-якій зеленій зоні нашого краю. П’ять років тому я вирішив організувати суботник у Добропіллі і прибрати сміття в міському парку. Прийшли мої друзі, і ми весело провели час і навели чистоту. В ході прибирання до нас підключилися жителі, які відпочивали в цей час у парку. Наступного року учасників було більше, і вже, окрім міського парку, з’явилися інші місця в місті. Ще через рік я дізнався про ініціативу «Зробимо Україну чистою» і став координатором у Добропіллі, цього разу ми вже збирали сміття нарізно. Цього року я вже координував дії в Донецькій області, де за підтримки компаній ДТЕК і «Метінвест» на прибирання вийшло понад 10 тисяч осіб. Отже, «вода камінь точить». Необхідно вести просвітницьку роботу починаючи зі школи — і тоді ситуація зміниться.

Наразі ми хочемо створити і в Донецьку молодіжний екорух, і в цьому нам готові допомогти «старші товариші», а саме — один з екоактивістів регіону Володимир Березін запропонував передати знання молодому поколінню. Адже їхній рух розпочався ще в 90-ті роки й активно діяв упродовж багатьох років, але, як часто буває, без «молодої крові» дії «в полях» перейшли в експертну діяльність. Отож будемо раді різним ідеям.

Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День»

Рубрика:

Cуспільство

Газета:

№203, (2013)